- прикінчувати
- -ую, -уєш, недок., прикінчи́ти, -чу́, -чи́ш, док., перех., розм.Позбавляти життя; убивати, добивати.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
прикінчувати — дієслово недоконаного виду розм … Орфографічний словник української мови
прикінчити — див. прикінчувати … Український тлумачний словник
прикінчування — я, с. Дія за знач. прикінчувати … Український тлумачний словник
убити — I = вбити, убивати, вбивати (позбавити життя, застосовуючи зброю, гостре знаряддя, важкий предмет тощо), забити, забивати, зарубати, зарубувати, заколоти, зарізати, застрелити, застрелювати, у[в]разити, у[в]ражати, звалити, звалювати, у[в]гробити … Словник синонімів української мови